(no subject)

[willyschmerz]

Хотів написати розгорнуту відповідь на оце розмірковування essetil'a, але вийшло щось більше ніж просто комент. До того ж, з ілюстраціями.



Все, що написано нижче - написано під великим знаком НМСД. Щоб не писати до біса у кожному реченні "я вважаю", "на мою думку", "здається правильним вважати", "є підстави говорити".

	Кто жил и мыслил тот не может в душе не презирать людей
	А.С.Пушкин

Написано було взагалі багато, але ж насправді це можна висловити двома словами. Так, українці (як загал) - це такі собі сучасні тубільці-аборигени. Не тільки українці - усі "пост-радянські", може з окремими винятками. Не буду кивати на Совіцьку власть, хоча б і варто було.

Але от було настав якось час, коли до нас "прийшли білі люди" з усіма досягненнями цивілізації, усіма цими відіками, мерсами, макдональдсами, баксами та всякими іншими Термінаторами, а найголовніше - іншим незвичайним світоглядом. Як і належить справжнім тубільцям наші люди кинулись затарюватись дивовижними цяцьками, в тому числі і нематеріальними. Але цяцьки цяцьками, а культури як не було так і не з`явилось. Дикуна можна одягти в костюм, підстригти та поголити - але за столом воно жертиме руками плямкаючи та чавкаючи. А дай йому ножа з виделкою - все одно їстиме зі затиснутого в кулаці ножа, витираючи губи власною краваткою.

Наші дикуни не дурні, тож досить швидко зметикували, що більш пристойні люди ними гидують, та і взагалі якось воно незручно виходить. Он люди як люди, якось собі живуть - теж не без проблем, звісно, але ж із нашими і порівнювати не варто. У них теж і нежить буває і зуби часом болять - але ж у нас і це є і ще й на додаток голова від вошей чухається, на сраці подразнення від невитертого лайна болить, живіть неясно від чого крутить весь час. Природно,що аборигенам стало заздрісно.

І тут вже кожен проявив себе як умів. Прибалти почали посиленно направо і наліво вибачатись за свою дикість: "взагалі-то ми теж культурні люди, але бачте до чого нас злі вороги довели?!" і прискореними темпами набирати хоча би вигляд вихованості. Росіяни демонстративно вихилили сто грамів, занюхали їх рукавом об який щойно витирали шмарклі, та почали кепкувати собі з "тупьіх", які мучаються з якимись серветками та шукають якогось клозета, замість щоб облегчуватись прямо посеред вулиці. Білоруси вирішили свій просмердлий чум не розбирати, а жити як жили раніше до появи "білих людей". Але мобілку про всяк випадок купили - хоч і не було мобілок раніше, але надто вже зручна це штука.

А от українці пішли своїм шляхом - "поміж краплинками". З одного боку усвідомити, що щось із нашим способом життя негаразд - усвідомили. А от до того, що не варто прилюдно длубатись у носі чи "пускати півня", це ще занадто складно. Дасть Боже, і наявне бажання "окультуритись" не зникне і не спотвориться, а принесе плоди. Бо інакше так і залишимось як гарлемський сутенер - сам у білих штанях та на "Мерседесі", але одразу видно, що з пальми він зліз тільки вчора.